Чи працює ринок азартних послуг в Україні під час війни?

Работает ли рынок азартных услуг в Украине во время войны?

Війна в Україні внесла свої корективи у роботу всіх сфер економіки, починаючи від машинобудування та закінчуючи сферою рітейл. Зрозуміло, багато галузей зазнають збитків. Авторитетні іноземні джерела прогнозують, що падіння ВВП у 2022 році становитиме 45%. Чи позначаться бойові дії на розвитку гемблінг-індустрії країни? Читайте матеріал на нашому інформаційному порталі Ратату.

Що сталося з гральним бізнесом України?

Війна позначилася на сфері азартних послуг нашої держави. Наземний сегмент із початком бойових дій практично повністю зупинив роботу, крім кількох казино у Західній частині країни. Онлайн-сегмент, як і раніше, продовжує працювати, хоча не в таких обсягах, як у довоєнний час. Причини цього — зменшення доходів населення і неможливість деяких гравців проводити дозвілля в мережі.

Чи працює ринок азартних послуг в Україні під час війни?

Допомога ЗСУ та відрахування до державної скарбниці

Відомо, що Всеукраїнська рада гемблінгу UGC об’єднує понад 80% легальних казино на всій території України. З ініціативи асоціації багато гемблінг-майданчиків підтримують ЗСУ та фінансують різні гуманітарні проекти.

Способи допомоги:

  • напрямок частини прибутку до різних фондів;
  • проведення благодійних турнірів та лотерей;
  • спеціальні акції для збору коштів;
  • та інші заходи.

Акумульовані кошти спрямовуються на потребу Армії та Територіальної оборони, перераховуються до гуманітарних фондів, притулків для тварин.

Чи працює ринок азартних послуг в Україні під час війни?

Більшість членів UGC не лише матеріально підтримують населення України, а й відраховують ліцензійну плату та податки у такий скрутний час. Гроші, що надійшли до бюджету, спрямовуються на оборону країни, соціальне забезпечення внутрішньо-переміщених осіб та незахищених верств населення, зведення зруйнованих інфраструктурних об’єктів.

Гральний бізнес підтримує економіку України: інформація від КРАЇЛ

За заявою КРАЇЛ, представники онлайн-гемблінгу підтримують Україну навіть під час повномасштабного вторгнення російських військ, своєчасно перераховуючи відрахування до державної скарбниці. На сьогоднішній день до бюджету України, починаючи з 2022 року, надійшло понад 640 млн. грн. Очікується надходження ще 190 млн. грн. від організацій, які мають сплатити щорічну плату.

У 2022 році отримано платежі від таких гральних закладів:

  • 23,4 млн. грн. ТОВ «Паріматч» за надання азартних послуг в Інтернеті та 108 млн. грн. за провадження букмекерської діяльності;
  • 36 млн. грн. ТОВ «ПРИМУМ» за надання азартних послуг у стаціонарних казино;
  • 23,4 млн. грн. УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ (казино Pin-up) за проведення азартних ігор в мережі.

Таким чином, багато Клубів фінансують потреби держави. Одні займаються благодійністю, інші перераховують податки та збори до скарбниці.

Податковий законопроект щодо гемблінгу 2022

У 2022 році всі легальні установи розраховують на ухвалення закону 2713-д, який має внести корективи до оподаткування грального бізнесу.

Чи працює ринок азартних послуг в Україні під час війни?

 

Нововведення у законодавство передбачає таке:

  • скасування 3-кратного розміру ліцензійної плати (замість 23,4 млн. грн. за отримання ліцензії в онлайн-казино вилучатимуть 7,8 млн. грн., у букмекерів — замість 108 млн. грн. візьмуть 36 млн. грн. .);
  • ставка податку на доходи грального бізнесу зафіксується на позначці 10%;
  • казино зобов’язано перерахувати до скарбниці 18% ПДФО та 1,5% військового збору у разі, якщо виграш клієнта складе 10 МЗП (приблизно 65 тис. грн.)

За підрахунками експертів, сукупний дохід від легалізації “грашки” у 2021 році вимірюється 30 млрд. грн. Очікування від зміни законодавства 2713-д зводяться до одного: вихід із тіні ще більшої кількості гральних закладів та букмекерів. «Біла» гемблінг-індустрія України дозволить не лише наповнити державну скарбницю, а й надати високу якість обслуговування клієнтів. Одержувачі азартних послуг ліцензованих операторів можуть бути впевнені у чесності виплат та збереженні персональних даних.

Нагадаємо, зміни до Податкового кодексу 2713-д уже проголосовано у першому читанні влітку 2021 року. Законопроект було винесено до Верховної Ради наприкінці січня 2022 року, але так і не розглянуто. Очікується, що до кінця цього року депутати таки приймуть його.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.